Де знаходиться Український щит

Геологічна будова України. Український щит, Волино-Подільська плита, Галицько-Волинська западина

1. З якою метою вивчають геологічну будову певної місцевості?

2. Які типи рівнин поширені на території України? Як геологічна будова рівнин позначається на їхньому зовнішньому вигляді?

3. Які знання можна дістати з геохронологічної таблиці?

4. Що таке платформа, геосинклінальна область?

Територія України розташована в межах Східноєвропейської платформи і геосинклінальної зони альпійської складчастості, має винятково складну геологічну будову. Тут трапляються гірські породи від найдавніших архейських (4,4-3,5 млрд. років тому) до четвертинних (1,5-2 млн. років) [1].

Кристалічний фундамент південно-західної частини платформи перекритий осадовими товщами, розламаний давніми тектонічними рухами на великі блоки: Український кристалічний щит, Волино-Подільську плиту, Дніпровсько-Донецьку, Галицько-Волинську і Причорноморську западини та Донецьку складчасту область. Окремо виділяються Кримські і Карпатські гори.

Український щит простягається через усю територію України з північного заходу від лінії Клесів (Рівненська область) – Овруч (Житомирська область) на південний схід майже до Азовського моря. Довжина щита – понад 1000 км, найбільша ширина – 250 км. За формою він, як і інші подібні утворення, нагадує щит середньовічних лицарів: середня його частина піднята, а краї опущені. Звідси і назва – щит. Український щит складається з найдавніших кристалічних порід докембрію (гранітів, гнейсів, кварцитів, мармуру), які на межиріччях виходять на денну поверхню (Житомирська область, Приазов’я), відслонюються по долинах річок (Мал. 9).

Ще півтора мільярди років тому на території, яку займає Український щит, розміщувалась гірська країна. Високі хребти гір чергувалися з глибокими западинами, що були заповнені морською водою. Ерозійні процеси зруйнували усю верхню частину гірських споруд, залишилася лише їх основа. Нині більша частина щита перекрита палеоген-неогеновими та четвертинними піщано-глинястими відкладами. Невелика потужність цих ocaдових відкладів свідчить про тенденцію Українського щита до підняття протягом усієї геологічної історії. З геологічною будовою Українського щита пов’язані родовища залізних, марганцевих, нікелевих руд, графіту, каоліну.

Мал. 9. Вихід кристалічних порід Українського щита на поверхню

Волино-Подільська плита розташована на межі Східноєвропейської платформи і Карпатської складчастої споруди. Кристалічний фундамент Волино-Подільської плити вкритим двокілометровим шаром осадових відкладів. Фундамент плити, занурюючись у західному напрямі (іноді до 6000-7000 м) вкривається більш молодими осадовими утвореннями (вапняками, мергелями тощо). Ця заглиблена частина плити має назву Галицько-Волинської западини.

Похід на Царгород

Геть за морем українським,

Понад склом Босфорських вод

Дивні вежі і палати

Розкидає Царгород.

Наче вир, кипить, торгує

Крамом, зброєю, вином.

Вдень він вуликом здається,

А вночі — чудесним сном.

І з усіх країн до його

Ллється хвилями народ.

Наші теж торгові люди

Їздять в славний Царгород.

Та не любить грек чужинців

І тримає їх в руці.

“Хоч не їдь! Одурить, скривдить!” —

Наші скаржаться купці.

І Олег, на греків лютий

Став збиратися в поход:

Хоче він до України

Прилучати Царгород.

І укрили Чорне море

Українські байдаки,

Розгорнулися вітрила,

Заспівали вояки.

Простір! Воля! Грають хвилі,

Море диха, як живе,

Мов лютує, що з піснями

Легковажний хтось пливе.

Небезпека? Вітер? Буря?

Гнуться щогли кораблів?

О, хіба згорнути крила

Важко, довго для орлів?!

І гуртом за весла взятись,

Разом взятись і гребти…

Море, море! І в негоду

Любе сміливому ти!

Так три дні пливли по морю

Без турботи, без нудьги.

Ось і вежі Царгорода,

Ось і грецькі береги.

Але греки уже знали,

Що летять до них орли,

І, щоб в пристань не пустити,

Ланцюги перетягли.

І звелів Олег на беріг

Витягати кораблі.

“Що ж, мовляв, як не по морю,

То поїдем по землі”.

І, колеса приробивши,

Він вітрила розпустив.

І невидане тут сталось,

Найдивніше диво з див.

“Ой, повій, повій ти, вітре!

Швидше коней повези!!

Зашумів — повіяв вітер,

Покотилися вози.

Вороги перелякались,

До Олега шлють послів:

“Не руйнуй нас, все дамо ми,

Що б ти, князю, не схотів!”

“Ну, гаразд. Покора ваша

Погасила в серці гнів,

І, здається, ми братами

Станем з лютих ворогів.

Царю, хай моє купецтво

Вільно ходить в Царгород,

Хай торгує і купує

Вже без кривди і без шкод.

У купців не буде зброї:

Я обмежу їх число,

Щоб не більше, як півсотні

Їх нараз у місто йшло”.

Цар годився на умову,

Хрест святочно цілував.

Князь на Волоса, Перуна

І на меч присягу склав.

На воротах Царгорода

Князь Олег свій щит прибив.

На воротах Царгорода

Український щит висів.