Для чого потрібна релігія

Релігія

Віра – штука особиста, і обговорювати її відкрито не завжди доречно. Але розуміти, у чому функція релігії у суспільстві, та знати види сучасних світових релігій – важливо для освіченої людини.

Що таке релігія

У терміна «релігія» є різні трактування, кожне з яких по-своєму вірне. Релігію можна визначити, наприклад, так:

  • світогляд і поведінка людей, що визначає віра в існування якоїсь надприродної сили;
  • система символів, моральних правил, обрядів та культових дій, що виходить з уявлення про загальний порядок буття;
  • віра в надприродне (у Бога);
  • сукупність поглядів і уявлень, система вірувань та обрядів, яка збирає людей у ​​єдину спільність;
  • одна з форм пристосування людини до навколишнього світу, спосіб задоволення духовних потреб.

Релігійна свідомість тісно пов’язана з вірою, і ці поняття часто використовують як синоніми.

Віра — це беззастережне прийняття чогось за істину без пошуку доказів та додаткових міркувань.

Головні ознаки релігії – це:

  • ірраціональність – віра в абсолютну істинність;
  • догматизм — відсутність потреби у доказах;

Ми розкрили визначення релігії. Давайте розглянемо функції релігії та дізнаємося, як вона впливає на суспільство.

Функції релігії

  1. Світоглядна. Релігія формує певну картину світу у послідовників. Через призму віри людина бачить і розуміє світ, суспільство та себе.
  2. Ціннісно-смислова. Релігія відповідає на питання про сенс і мету життя, бере участь у створенні ціннісних орієнтирів.
  3. Психологічна (компенсаторна). Через молитву, медитацію чи звернення до Бога віруючий отримує втіху у скрутну хвилину, знімає стрес.
  4. Комунікативна. Загальна віра об’єднує людей, дає можливість відчувати себе причетним та не самотнім. Крім того, через релігійні обряди віруючий може звертатися до святих, Бога, ангелів тощо.
  5. Культурно-транслююча. Релігія то, можливо чинником розвитку мистецтва, через релігійні твори відбувається передача культурної спадщини.
  6. Виховна. Релігія сприяє соціалізації людини, прищеплює певні правила поведінки в суспільстві.
  7. Регулятивна. Віра впорядковує прагнення та діяльність людини.
  8. Інтегруюча та дезінтегруюча. Релігія об’єднує групи віруючих, але водночас протиставляє одна одній соціальні групи, які сповідують різні релігії.

Приклади функцій релігії: самоперевірка

Подумайте, які функції релігії проявляються в цих прикладах. Правильні відповіді ви знайдете в кінці статті.

  1. У 1815 році Російська імперія, Пруссія та Австрія уклали так званий Священний союз, метою якого було придушення революційних настроїв. Пізніше у союз вступили інші християнські монархії.
  2. При синагозі працюють мовні курси, на яких будь-хто може безкоштовно вивчити іврит і краще дізнатися єврейські традиції та культуру.
  3. У закладі не продають алкоголь, бо господар та більшість відвідувачів — мусульмани, а Коран забороняє вживання алкоголю.

Ранні форми релігії

Є чотири типи стародавніх релігій, які існували багато століть: тотемізм, шаманізм, фетишизм, анімізм.

Тотемізм — це спосіб зв’язку людини з навколишнім світом через поклоніння тотему. Як тотем найчастіше виступає тварина, рідше – рослина або якийсь неживий предмет.

Шаманізм — взаємодія зі світом духів через провідника, який називається шаманом. Вважається, що шамани вміють спілкуватися з духами та вищими силами, тому все плем’я прислухається тільки до його слів та указів.

Фетішизм — віра в предмети, які мають надприродні сили. Такі предмети називають фетишами. Ними може бути будь-що, наприклад, камінь незвичайної форми або дорогоцінний метал.

Анімізм — віра у духів. Це можуть бути духи померлих людей, тварин і рослин або духи, які мешкають у певній місцевості.

За кількістю шанованих богів усі релігії поділяють на політеїстичні та монотеїстичні.

Політеїзм— це багатобожжя чи язичництво. Буддизм, синтоїзм, індуїзм – це політеїстичні релігії.

Монотеїзм — віра в одного Бога-творця. Приклади монотеїстичних релігій: іслам, християнство, іудаїзм.

Сучасні релігії

У наші дні виділяють три типи релігійних вірувань :

  1. Родоплемінні вірування – ті самі тотемізм, шаманізм, фетишизм і анімізм, про які ми розповіли вище. Це архаїчні релігії, але вони збереглися в деяких суспільствах, наприклад у племен Африки або канадських індіанців.
  2. Національно-державні релігії тісно пов’язані з окремим народом, етнічною спільнотою. Наприклад, індуїзм і джайнізм переважно поширені біля Індії, іудаїзм — в Ізраїлі, синтоїзм — у Японії, даосизм і конфуціанство — у Китаї.

Кожна релігія побудована на цілому зведенні правил, обмежень, норм поведінки, включає систему культових дій, обрядів. Давайте дізнаємося трохи про кожну з трьох світових релігій, а потім узагальнимо знання в зведеній таблиці.

Християнство

Християнство зародилося в I столітті нашої ери на сході Римської Імперії та швидко поширилося іншими провінціями. Вже у V столітті релігія вийшла за межі Римської Імперії та охопила європейські держави, а у XVI–XX століттях місіонери активно звертали у християнство мешканців інших материків. Сьогодні релігія налічує орієнтовно 2,4 мільярди прихильників.

Це монотеїстична релігія. У центрі християнської віри є ідея єдності Бога Отця, Сина і Святого Духа. Бог у виставі християн досконалий, він втілює абсолютний розум і любов.

Християни вважають, що душа безсмертна і вірять у воскресіння всіх людей. Духовний світ для прихильників цієї релігії важливіший за матеріальний. Мета життя людини — духовне зростання, а досягти його можна через смирення, пости та молитви.

Головна книга — Біблія, що складається зі Старого та Нового Завіту, символ — хрест.

У християнстві є три напрямки:

  1. Православ’я сповідують у Україні, деяких країнах СНД та Східної Європи.
  2. Католицизм поширений у Західній Європі, Литві, Чехії, Польщі.
  3. Протестантизм характерний для США, Канади, Австралії та Великобританії.

Іслам

Іслам – це наймолодша світова релігія. Він виник у Західній Аравії у VII столітті, а його основоположником був пророк Мухаммед. Перша мусульманська держава, Халіфат, активно вела завойовницькі війни із сусідами і звертала їх до ісламу. Завдяки цьому вже в перші сто років свого існування релігія набула послідовників у Передній та Середній Азії, Індії та Закавказзі, Північній Африці та на Балканському півострові. Сьогодні іслам сповідують приблизно 1,9 мільярда людей.

Це монотеїстична релігія, споріднена з іудаїзмом і християнством. Всемогутній Бог, якого вважають мусульмани — Аллах. Як і християни, мусульмани вірять у безсмертя душі та можливість її порятунку після смерті. Символи ісламу – зірка та півмісяць, головна книга – Коран. Докази віри мусульманина – ритуальна молитва, дотримання посту та паломництво в Мекку (місто, в якому зародився іслам).

Найбільших гілок ісламу — дві:

  1. Суннізм поширений у Центральній та Південній Азії, Африці.
  2. Шиїзм характерний для Азербайджану, Ірану та Іраку.

Буддизм

Буддизм – найдавніша з трьох світових релігій, він зародився у VI столітті до нашої ери. За перші два тисячоліття свого існування буддизм проник на Шрі-Ланку, до Китаю, Японії та Тибету, поширився по Південно-Східній та Середній Азії. Сьогодні буддизм сповідає близько 500 мільйонів жителів Землі.

На відміну від християнства та ісламу, в буддизмі немає ні Бога-творця, ні ідеї про безсмертну душу, ні уявлення про гріх та його спокуту.

Основа релігії — вчення про чотири благородні істини, в яких йдеться про страждання, його причину (жагу), припинення страждання (нірвану) і Шляхетний шлях, що веде до припинення страждання. Буддисти вірять у нескінченний ланцюг перероджень – сансару, і в карму – закон зв’язку між діями людини та її подальшим життям.

Два основні течії буддизму:

  1. Хінаяна поширена в Шрі-Ланці, М’янмі, Таїланді, Лаосі та Камбоджі.
  2. Махаяна поширена на Далекому Сході, в Центральній Азії, на Заході.

Таблиця «Три світові релігії»

Відповіді на питання для самоперевірки

Поняття, походження та сутність релігії. Що таке релігія

Питання про походження релігії вже довгий час займає допитливі уми людства. Як і коли виникли перші релігійні вірування, ці два складних питання викликають дискусію суспільства протягом багатьох століть. Да
но було дві відповіді, повністю виключають один одного — одноразова поява релігії і людини (релігійний підхід), і релігія — результат людської історії (науково-філософський підхід).

Слово «релігія» походить від латинського «religio» — благочестя, святиня, зв’язок. Саме значення цих трьох слів і є основним фундаментом всіх релігій світу. Релігія — це здатність розуму усвідомлювати нескінченність під різними іменами і в різних формах незалежно від почуттів або розуму. Це світогляд, заснований на вірі в існування вищого розуму і виходить за межі дійсності буття.

Релігія — це звід навчань, що передаються через традиції або книги з канонами, які містять основу релігії — віру. Певні предмети виступають як священні, що дають віруючим відчуття зв’язку з Творцем. Коренем усіх віросповідань є віра, тільки вона здатна осягнути нескінченне, яке знаходиться за межами почуттів і розуму.

Релігія — це незрима нитка між людиною і вищою істотою, званою Богом, спілкування, єднання в культовому обряді, наслідування Бога в житті. При поверхневому погляді здається, що релігії мають принципові відмінності. Кожна має канонічні книги, молитви, обряди, храми і святі місця, власні свята і великий звід правил життя віруючих.

При цьому чеснота одного віросповідання цілком є ​​гріхом в іншому. Прикладів цьому безліч. Мусульмани вважають пиття вина серйозним гріхом, а в християнських храмах причастя вином є культом. Юдеям забороняється без необхідності згадувати ім’я Бога, але індуїсти впевнені, що багаторазова згадка і подяка імен богів надзвичайно корисна. Але все це поверхневий погляд. Існує якийсь загальний початок, фундамент побудови будь-якої релігії. Але що об’єднує всі релігії? Чи є у них щось спільне? Для розуміння цих питань потрібно розглянути пристрій кожного віросповідання.

Релігія зовнішніх проявів і форм, які характеризуються або сліпучим блиском і зовнішнім лоском, або похмурим, жорстким характером.

Ця релігія найсвітліших спонукань людства ─ віри, любові, обожнювання, імпульсу, ентузіазму. Але на певному етапі завжди починає знищувати єретиків, переслідувати інакодумців.

Релігія інтелектуального рівня організована на доводах і глибоких доказах, на логіці і тлумаченні.

Всі ці категорії, звичайно ж, умовність, але це і є ті віросповідання, які нам знайомі. Всі світові конфесії, сектантські співтовариства належать будь-якій з цих категорій. Що змушує людину потребувати зв’язку з Богом?

Релігія завжди всередині людини, вона становить її життя. Вона обумовлює поведінку людини, її інтереси в суспільстві. Але все що всередині, наш духовний і душевний стан, що не підлягає об’єктивному спостереженню, становить релігійні переживання. Практично неможливо визначити, де моральні чи етичні, а де релігійні почуття.

Будь-яка релігія, ледь виникнувши, продовжувала свій розвиток за двома течіями:

Зовнішня, що має в своїй основі віру і релігійні обряди, масовий перебіг. З плином часу сформувалася в релігійні громади зі своїми культовими місцями, обрядами і ритуалами.

Внутрішня і закрита для більшості членів громади течія , створена на виснажливих практиках і таємних знання. «Посвячені» такими практиками змінювали внутрішнього себе, досягаючи тих висот і ідеалів, які позначали засновники релігійної громади. Таким чином, пізнавати найбільші істини, які є основою всіх релігій. Для «посвяченого» обряди і культи не мають особливого значення, його завдання ─ отримати містичні знання. Звідси і його назва — містик.

Чи може людина обійтися без релігії? Чи є вона внутрішньою потребою кожного? Вирішення цього важливого ​​для людини завдання дозволить їй знайти той єдиний і правильний шлях, який або приведе до Бога, або відведе по іншій дорозі, по дуже простій причині — ми до цієї зустрічі поки не готові.

Більшість світових концесій і богословських навчань мають загальну побудову. Але чому? Адже виникли релігії в різних цивілізаціях, в різних частинах світу, в різні епохи. Як таке могло статися?

Всі народи мають унікальне, часто принципово різне розуміння світу і власні традиції, але однаковий базис під релігію. У всіх світових релігіях є історія побудови світу, історія попереднього часу, історія появи даної конфесії, прописані для людей заповіді, поради та правила поведінки в будь-яких ситуаціях і алегоричні приклади життя на кожну життєву ситуацію. Всі мають одну і тільки одну мету — це шлях до Бога, шлях до любові і щастя. І тут виникає природне запитання — це прояв єдиного знання,
доступного для різних часів і донесеного різними способами, чи ні?

Іван Гудзенко