Хто має право на приватизацію службового житла
Чи можна приватизувати службове житло?
Порадьте будь-ласка, ми отримали службове житло, але пропрацював чоловік на даній посаді 14 років і коли ми звернулися на підприємство щоб зняти службовість – нам відповіли, що нажаль зараз немає такого закону і службовість не знімається. Але знайомі знімали через суд. Порадьте будь-ласка, як нам діяти.
Відповідь юридичного консультанта:
Відповідно до ч.1 ст. 118 ЖК України, службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв’язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.
Згідно з положеннями ст.1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду – це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
Відповідно до ч.2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», не підлягають приватизації: квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових.
Однак, законом передбачено, що громадяни можуть приватизувати службове житло лише після того, коли статус службового буде з нього знятий. Оскільки громадяни, які мешкають у службових жилих приміщеннях після відпрацювання протягом 10 років на посаді, яка дає право на одержання службового житла, не можуть бути виселені з нього, вони мають право звернутися до органу, який надав їм службове житло, з проханням надати їм замість службового житла звичайне, або зняти з цього житла статус службового. І лише після вирішення цього питання займане житло може бути приватизоване на умовах і в порядку, передбаченому Законом «Про приватизацію державного житлового фонду».
Наведені положення законодавства на сьогодні залишаються чинними, а це значить, що підприємство, яке надало вам житло має звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування для зняття з квартири статусу службової.
Проблемні питання приватизації службового житла. Судова практика
Проблема приватизації службового житла в наш час хоч і не є досить поширеною, але водночас є актуальною для осіб, які все своє життя проживали у такій квартирі й врешті-решт вирішили її приватизувати.
В даній статті ми розглянемо нормативно-правове рулювання службового житла, процедуру приватизації, проблемні питання та шляхи їх вирішення, здійснимо огляд актуальної судової практики, та надамо повний алгоритм дій, проведення яких є необхідним для приватизації службової квартири.
1. Правовий статус службового житла визначений: Главою 3 Житлового кодексу Української РСР, Положенням про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затверджене Постановою Ради Міністрів від 4 лютого 1988 р. №37 «Про службові жилі приміщення», Положенням про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в органах прокуратури та Положення про житлово-побутові комісії в органах прокуратури, затверджене Наказом Генеральної прокуратури України від 11.11.2016 №377, Порядком забезпечення військовослужбовців житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року № 1081, також ЦК УРСР від 18.07.1963 містив норми (ст. 279, 310, 321), які регулювали питання службового житла до введення в дію ЦК України.
2. Суть приватизації державного житлового фонду полягає у відчуженні на користь громадян України, тобто у їх власність, як квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, так і належних до них господарських споруд і допоміжних приміщень (підвалів, сараїв тощо) цього фонду.
До об’єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму.
Квартири (кімнати, будинки) віднесені у встановленому порядку до числа службових не підлягають приватизації.
Всі проблемні питання приватизації службового житла
можна розділити на дві групи:
- коли службове житло надається з дотримання порядку віднесення квартир (кімнат, будинків) до числа службових.
- коли службове житло надається з порушенням порядку віднесення квартир (кімнат, будинків) до числа службових.
В першому випадку (з дотриманням порядку) єдиними можливим (законним) шляхом приватизації службового житла є виведення житла зі статусу службового і повернення його у власність держави або територіальної громади.
Пунктом 6 «Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР», затверджене постанови Ради Міністрів РСР «Про службові житлові приміщення» від 4 лютого 1988 р. №37, передбачено, що жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також у випадках, коли в установленому порядку воно виключено з числа жилих.
Сам по собі факт проживання в службових жилих приміщеннях робітників і службовців, які припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадян, яких виключено з членів колгоспу, або тих, які вийшли з колгоспу за власним бажанням, не є підставою для виключення цих приміщень з числа службових.
Виключення жилого приміщення з числа службових провадиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.
Отже, першим кроком особи, яка бажає приватизувати службове житло має бути звернення до керівництва підприємства, установи чи організації, яке надавало службове приміщення, з проханням виключити житло із службового житлового фонду, у зв’язку з відсутністю потреби в його використанні в статусі службового.
На даному етапі проблемним є той факт, що вирішення вказаного питання повністю залежить від волі керівництва підприємства, установи чи організації. Жодних правових засобів для зобов’язання вчинити таку дію законодавством не передбачено.
З приводу волевиявлення керівництва підприємств, установ, організацій щодо виключення квартири з числа службового слід звернути увагу на правові позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ:
- викладену в ухвалі від 18 лютого 2015 року у справі №6-35920св14, відповідно до якої відмовляючи в позові, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку, що спірна квартира знаходилася на балансі відповідача та саме до його компетенції належить вирішення питання про виключення квартири з числа службових за клопотанням відповідного органу, за яким житло закріплене як службове, а не за клопотанням наймача чи членів його сім’ї. Порушення питання про виключення жилого приміщення із числа службових є правом, а не обов’язкомроботодавця;
- викладену в ухвалі від 16 листопада 2016 року у справі №600/609/15-ц де суд дійшов висновку, що житлове приміщення можна охарактеризувати, як службове і призначене для заселення громадянами, які у зв’язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу нього. Виконавчий комітет селищної ради своїм рішенням від 20 листопада 2014 року №142 обґрунтовано відмовив ОСОБА_4 у приватизації квартири, оскільки спірне житлове приміщення було виділено для працівника прокуратури; а також в зв’язку з тим, що на вказане приміщення мають право інші члени сім’ї позивача. Отже правових підстав для задоволення позову не має.
У разі надання згоди підприємством, установою, організацію на виключення житла з числа службового, подається відповідне клопотання до виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.
Виконавчий комітет, в межах наданих повноважень, має право прияти рішення про виключення певного житла із числа службового та повернути його до комунальної/державної власності.
Після цього стає можливим початок процедури приватизації житла з дотриманням вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 №2482-XII та/або «Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 №396.
В другому випадку (з порушенням порядку) можливо декілька видів порушення порядку надання службового житла, наприклад:
- видача ордеру н
а службове житло в той час коли житло не віднесено до числа службового в установленому законом порядку (без прийняття рішення згідно із ч. 1 ст. 118 ЖК Української РСР); - коли житлу надається статус службового в той час, коли житло вже надане в користування особі на підставі найму;
• Стосовного першого виду порушень слід звернути уваги на правову позицію, викладену в рішенні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 серпня 2015 року у справі №6-6875св15, яким ВССУ скасував рішення судів нижчих інстанцій про відмову в задоволенні позову про визнання відмови у проведенні приватизації незаконною, визнання за позивачкою права на приватизацію житлового приміщення та зобов’язання провести приватизацію вказаної квартири та вказав, що вирішуючи вказаний спір, місцевий суд залишив поза увагою той факт, що матеріали справи не містять підтверджень про віднесення в установленому порядку квартири АДРЕСА_1 до службового житла, оскільки відповідного рішення згідно із ч. 1 ст. 118 ЖК Української РСР Виконавчим комітетом не приймалося. При цьому вказав, що посилання суду першої інстанції на те, що попереднім наймачам було видано ордер на спірне житлове приміщення як службове, саме по собі та за відсутності відповідного рішення виконавчого комітету органу місцевого самоврядування і відомостей щодо перебування його на обліку службових жилих приміщень, правового значення для визначення статусу цього житла не має, враховуючи й те, що позивачка користується ним на підставі окремого договору найму та у трудових відносинах з ДП «Коломийське лісове господарство» не перебуває.
• Щодо другого виду порушень також існує правова позиція Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладена в ухвалі від 05 квітня 2017 року у справі №306/2788/15-ц, згідно якої судами було встановлено, що на час прийняття рішення Полянською сільською радою про віднесення квартири до числа службових зазначена квартира перебувала згідно виданого ОСОБА_4 цією ж сільською радою ордеру на житлове приміщення серії НОМЕР_2 від 08 грудня 1997 року, та була в його користуванні на правах найму вже 10 років.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем, всупереч положенням ст. 118 ЖК Української РСР, було порушено порядок визнання житла службовим, так як таке рішення прийняте органом, який не має на те повноважень. При цьому, що до складу службових приміщень може бути включено тільки вільне жиле приміщення.
Тому, рішення 11 сесії V скликання Полянської сільської ради від 06 лютого 2007 року «Про затвердження переліку об’єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації в частині службової квартири АДРЕСА_1» прийнято передчасно, оскільки віднесення вказаної квартири до «службового житла» відбулось у порушення вимог статей 118, 122 ЖК Української РСР і Положення про порядок надання службових приміщень і користування ними в Українській РСР (затвердженого постановою РМ УРСР від 4 лютого 1988 року № 37).
Вказано, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що рішення 10 сесії ІV скликання Полянської сільської ради від 15 січня 2007 року № 21 «Про включення до числа службових приміщень квартири АДРЕСА_1» прийняте неповноважним органом та з порушенням процедури, та перешкоджає позивачу в застосуванні права на приватизацію в порядку передбаченому Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», тому наявні правові підстави для визнання незаконними та скасування вказаних рішень Полянської сільської ради.
Підсумовуючи викладене можна казати, що у осіб, які мешкають в службовому житлі, в будь-якому випадку є шанс на отримання службового житла у власність шляхом приватизації.
Сам же шлях до набуття права власності на службову квартиру може відрізнятися в залежності від обставин, які були нами досліджені в даній статті.
Сподіваємося, що викладений матеріал буде корисний Вам у правозастосовній діяльності та будемо вдячні за оцінку наших старань.