Скільки країн визнало Тайвань

Чому Тайвань — китайський головний біль: 22 цікаві факти про частково визнану державу

● Столиця Тайваню — Тайбей (де-факто), Нанкін (де-юре).

● Чисельність населення Тайваню становить — 23 млн осіб.

● Загальна площа держави становить — 35 980 км². Це приблизно як наша Одеська область.

● Валюта Тайваню — Новий тайванський долар.

● Тайвань підтримує дипломатичні відносини з більшістю країн світу, хоча з держав членів ООН його визнали лише 17. Для порівняння, незалежність Західної Сахари визнали вже 84 країни. Але оскільки відкрита підтримка Тайваню автоматично означає конфронтацію з Китаєм, то більшість держав воліє підтримувати того, кого вигідніше, тобто материковий Китай.

● З усіх невизнаних і частково визнаних держав, Тайвань є найбільш успішним. Тут дуже добре розвинена промисловість, наприклад, велика частина всіх жорстких дисків для комп’ютерів виробляється саме тут.

● Щоби збільшити число держав, які визнають тайванську незалежність, влада Тайваню активно надає підтримку безлічі маленьких і небагатих країн, в основному в Африці, Карибському регіоні й Тихому океані. Багато будинків (на кшталт урядових резиденцій) у Палау, Тувалу й на Соломонових островах зведені саме за тайванські гроші. Ясна річ, допомога надається не просто так, а в обмін на дипломатичне визнання.

● Материковий Китай розглядає Тайвань, як частину своєї території. І, що цікаво, самі тайванці також вважають, що їм належить весь Китай у межах імперії Цин, останньої китайської імперії, що розвалилася на початку XX століття. Ба більше, тайванська влада вважає своєю навіть Республіку Тува, що входить до складу Росії, оскільки до падіння імперії Цин вона була її частиною.

● Незважаючи на те, що тут у ходу мандаринський діалект китайської мови, який є основним і в самому Китаї, тайваньську писемність материковим китайцям зрозуміти важко. Просто на «великій землі» накреслення ієрогліфів у минулому столітті було спрощено в ході освітньої реформи, а на Тайвані воно залишилося таким же, яким було століття тому.

● Тайвань часто страждає від стихійних лих. Острів стрясають землетруси, тропічні зливи стають причиною повеней і зсувів, а потужні урагани довершують картину. Усі будівлі тут будуються з розрахунком на те, щоби витримувати навіть потужні підземні поштовхи, і саме в Тайбеї, тайванській столиці, був побудований перший у світі хмарочос із гігантським маятником всередині. У разі землетрусу цей маятник починає розгойдуватися й «гасить» енергію підземних поштовхів, у такий спосіб не даючи гойдатися самій будівлі.

● Первісні люди жили на острові Тайвань упродовж багатьох тисяч років, ще з часів кам’яного віку. Потім він входив до складу Китаю багато століть. Боротьба за цей шматочок землі велася серйозна, сюди вторгалися японці, а потім їм на зміну прийшли португальці, з якими за Тайвань змагалися іспанці.

● Через відсутність повноцінного дипломатичного визнання тайванська влада не може розміщувати свої посольства в інших країнах, які не хочуть цим зіпсувати відносини з Китаєм. Втім, на практиці роль тайваньських посольств виконують «культурні й економічні представництва» цієї частково визнаної держави, які є в усьому світу.

● Тайванська освіта вважається однією з найкращих у світі, особливо в галузі природничих наук і математики. Місцеві жителі ставляться до освіти з великою повагою, і, згідно зі статистикою, приблизно 90% учнів після закінчення школи йдуть вчитися далі в коледжі, університети та спеціалізовані училища.

● На Тайвані досить багато вегетаріанців. За приблизними підрахунками 14% населення тут дотримується вегетаріанської дієти.

● Найвищою точкою острова є гора Юйшань, вершина якої здіймається на 3 952 м над рівнем моря.

● Приблизно 98% населення тут становлять етнічні китайці.

● Найпопулярнішим видом спорту тут, як не дивно, є бейсбол.

● З усіх островів світу, Тайвань є одним із найбільш густонаселених.

● Самоназва корінного населення острова — «гаошань» («гірський народ»)

● Служба в армії тут обов’язкова для всіх громадян, які досягли 19-річного віку. Триває вона 2 роки, причому військовозобов’язаними є як чоловіки, так і жінки. Жінки, щоправда, зазвичай проходять її не у військових частинах, а в освітніх і медичних установах.

Якщо стаття видалася вам цікавою, будь ласка, поділіться нею з друзями в соцмережах

МЗС назвало кількість країн, які визнали Голодомор геноцидом

Голодомор 1932-1933 років визнали геноцидом українсь
кого народу вже 15 держав, повідомив заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар на міжнародному форумі «Масові штучні голодування: пам’ятаємо, шануємо» в Києві.

Крім того, у 20 державах встановлені пам’ятники, присвячені трагедії Голодомору, а у понад 70 країнах щорічно відбуваються заходи для вшанування пам’яті жертв і нагадування світовій спільноті про злочин радянської влади.

Боднар зазначив, що тема Голодомору звучить на платформах міжнародних організацій ще з 2003 року, зокрема в ООН, ОБСЄ, ЮНЕСКО, в Парламентській асамблеї Ради Європи, Європейському парламенті.

«Ми розширюємо кількість цих міжнародних організацій, які приєднуються до пізнання факту злочину радянського режиму проти українського народу. Для нас основним завданням є не тільки підвищити обізнаність міжнародної спільноти, а домогтися від наших партнерів засудження тоталітарного режиму і показати, що українці вижили саме завдяки своїй силі і завдяки тому, що можуть чинити опір, який ми чинимо і сьогодні (опір російській агресії – ред.)», – цитує Боднара «Інтерфакс-Україна» .

Верховна Рада офіційно визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу 15 років тому. З тих пір щороку в четверту суботу листопада в Україні запалюють свічки пам’яті і організовують хвилину мовчання. Про те, які наслідки Голодомору ми пожинаємо досі, читайте в статті Анни Сокур «Як позначається на сучасних українцях колективна травма Голодомору» .