✅Аналіз вірша Аполлінера «Прощання»

Аполлінер – французький поет-сюрреаліст відомий своїми віршами без пунктуації. Його збірка “Алкоголі”, створена в 1913 році, одна з таких. У ньому зібрані вірші, які розкривають старі теми в новому дусі сучасності.

Невеликий вірш “Прощання” зачіпає важливе філософське питання — відхід з життя. Як і коли це відбувається, і що буде після смерті.

Існує кілька варіантів перекладу цих рядків, але незмінно зберігається одне — відсутність розділових знаків. Це дозволяє кожному читачеві по-своєму трактувати сенс твору. Кожне слово тут багатозначно. Таким чином підкреслюється значимість окремого слова, а не тексту.

Крім цього автор впливає на тактильні почуття. Вчитуючись в рядки, можна побачити колір, відчути запах, почути шарудіння. Це робить сприйняття вірша більш емоційним і живим.

Всі переклади цього твору абсолютно різні. Одні ліричні і красиві, інші по-чоловічому суворі і скупі. Найбільш наближений до оригіналу переклад Е. Лінецької.

Як і в інших віршах Аполлінера, в “прощанні” важливе місце відводиться символам.

Верес – осінній квітка, що символізує закінчення життєвого шляху.

Осінь – останній етап життя людини.

Ліловий колір – в кінці 19 століття символ жалоби.

Ліричний герой з силою і трагізмом повідомляє, що він незабаром покине земний світ і відправитися в дорогу на небеса. Він переживає, що потрібно розлучатися з коханою людиною, шкодує про те, що більше їм не судилося зустрітися. Він вже відчуває запах часу, який передає ліловий Верес.

Проте герой обіцяє чекати того, хто був йому дорогий. А останній дієслово наказового способу “не забудь” говорить про те, що забувати його не можна. Потрібно пам’ятати про нього і знати, що століття кожної людини не вічний.

Цей варіант “прощання” дуже ліричний, емоції лежать на поверхні. Ліричний герой не приховує свого смутку і туги. На жаль, надії на подальше життя вже немає.

У перекладі Кудінова звучать жорсткі слова, апатія і безнадійність. “Осінь мертва” передає закінчення життя. Автор використовує лексичний повтор, що показує, що повернути вже нічого не можна. Шурхіт трави як Прощальна пісня з цим світом, з любов’ю. По суті це реквієм по любові, якої більше не буде в цьому тлінному світі.

“Аромат в’янення” переслідує ліричного героя. Це не страшний запах, а приємний аромат. Це натяк на те, що смерть зовсім не страшна, часом вона приємна і закономірна.

Але надія на зустріч в загробному світі зберігається. Він залишається вірний своїй любові і буде чекати її там, скільки буде потрібно. Це почуття не вмирає, а переходить в іншу форму втілення.

Таким чином, головними темами вірша є тема вічної любові і невідворотність смерті. Всього в п’яти рядках Гійом зумів поділитися з читачами своїми філософськими думками. Слова складаються в рядки, набувають рівні грані. Така манера викладу свого бачення була близька до кубістів, до яких належав молодий Аполлінер.

Дивовижний світ поезії: вчимося розуміти та аналізувати вірші

Зазвичай дошкільнята люблять, щоб їм читали – вони радіють милозвучному ритму вірша, яскраво сприймають алегоричний сенс і образність кращих зразків української та світової літератури. Цей інтерес потрібно підтримувати й у школі.

Як допомогти дітям відчинити двері в дивовижний світ поезії? Як навчити їх розуміти сенс віршів, а не обмежуватися визначенням теми, ідеї, головної думки та аналізом художніх засобів? Про це й поговоримо.

Чому вірші часом мало цікавлять школярів? Можливо, причина в тому, що вони зачіпають болісні аспекти, змушують прислухатися до себе та своїх почуттів. Їх не прочитаєш «по діагоналі», не застосуєш метод швидкого читання. Кожне слово у вірші не випадкове. Воно вагоме, значуще. І якщо дитина відчує красу та багатогранність слова, то вона розумітиме, навіщо потрібно читати поезію. Пропонуємо вам ознайомитися з порадами, що допоможуть краще пізнати суть вірша.

11 порад, які допоможуть ближче познайомитися з віршем

1. Уважність до власних реакцій

Коли діти будуть уперше читати вірш, вони мають звернути увагу на свої «інстинктивні реакції»: будь-які емоційні реакції на слова автора, якісь спогади, що подобаються або не подобаються у віршах тощо. Вони мають спробувати поміркувати та дати відповіді на наступні запитання:

• Які емоції цей вірш викликає? Чому?
• А чому немає жодних емоцій з того чи іншого приводу?

Відстеживши власні реакції, діти зможуть припустити, які почуття а
втор сподівався викликати у читачів.

2. Знайти асоціації

Учні мають знайти в тексті вірша декілька ключових слів або фраз і спробувати зрозуміти, які асоціації викликають ці лексеми. Для цього потрібно відповісти на запитання: Чому саме ці слова обрав автор?

3. Поєднати літературу з малюванням

Запропонуйте учням скласти план сюжету вірша та на його основі намалювати невеликий комікс. Це допоможе візуалізувати сюжет поезії.

4. Працювати з «деформованим» текстом

Роздрукуйте текст і розріжте його на кілька частин. Завдання учнів – з’єднати шматочки вірша за змістом.

5. Ставити відкриті запитання

Поставте учням відкриті запитання за змістом поезії, на які не можна відповісти однозначно. Для цього діти мають поміркувати над подіями, описаними у вірші, характером і вчинками героїв (якщо вони є в сюжеті).

6. Ожити в тексті

Запропонуйте дітям поставити себе на місце одного з персонажів. Нехай вони пофантазують, як би вони поводилися і як вчинили би на місці героя.

7. Визначити місце вірша у творчості автора чи авторки

Нехай учні спробують поміркувати над місцем вірша у творчості поета/поетеси. Для цього потрібно віднести твір до того чи іншого періоду творчості митця, зрозуміти контекст написання вірша, що неможливо дослідити без знання творчого шляху автора хоча б у загальних рисах.

8. Розподіли поезію на смислові частини

Розподіл вірша на смислові частини дозволяє простежити розвиток теми, побачити зміну настрою, вичленувати поетичну думку, відзначити гармонійну співвіднесеність усіх його частин. Зауважте, що у деяких випадках розподіл на смислові частини неможливий через особливу змістовну цілісність або мініатюрність вірша.

9. Встановити зв’язок між автором і ліричним героєм

При аналізі вірша необхідно враховувати проблему співвіднесення ліричного героя та автора. З одного боку, ліричний герой може виступати поетичним «двійником» автора. У цьому випадку можна говорити про ліричного «я» як про спосіб розкриття авторської свідомості.

З іншого боку, іноді у вірші світ постає крізь призму вигаданого «я». У цьому випадку слід говорити не про ліричного героя, а про ліричний суб’єкт, що породжений авторською фантазією і є способом розкриття чужої свідомості. Поняття «ліричний герой» актуальне не для будь-якого вірша. Про ліричного героя важко говорити, якщо художнім завданням вірша є постановка філософської проблеми, а не зображення стану душі людини.

10. Проаналізувати поетичні засоби

Запропонуйте учням проаналізувати у вірші поетичні засоби: пошукати засоби звукової виразності (алітерація, асонанс), художні образи тощо. Діти мають відповісти на запитання: Які засоби мовної виразності використовує автор? Як ці засоби допомагають йому досягти мети?

Ще не завадить визначити, за допомогою яких лексичних засобів забезпечується в тексті вірша зв’язок між реченнями та абзацами: для цього потрібно звернути увагу на роль лексичних повторів, синонімів, антонімів, у тому числі контекстуальних.

11. Експериментувати та порівнювати

Спробуйте змінити якусь деталь у тексті вірша. Попросіть дітей поміркувати, як це може вплинути на розвиток сюжету. Також діти можуть порівняти початок і кінець вірша: завдяки яким засобам фінал вірша гармонійно поєднаний із його початком?

Усі ці поради спрямовані на те, щоб учні вчилися отримувати задоволення від читання віршів та прагнули пізнати сенс рядків. Для учнів аналізування вірша має бути схожим із відгадуванням загадок, бо в ньому теж є чимало таємниць, які цікаво досліджувати та розкривати.

Вірші про сенс життя

Тема сенсу життя і пошуку свого істинного я – вічна тема світової літератури. На прикладі віршів відомих поетів, ми постараємося зрозуміти, в чому ж полягає філософське наповнення нашого земного буття.

О. Пушкін «Якщо життя тебе обдурить…»

Вірш А. С. Пушкіна «Якщо життя тебе обдурить…» – яскравий приклад філософської лірики Пушкіна. У своєму творі автор роздумує про вічні питання, які завжди були актуальними для людства – радість, горе, пошук сенсу життя в сьогоденні, невизначеність у майбутньому.

Поет вчить нас ніколи не відступати перед життєвими труднощами і завжди долати їх з посмішкою. Адже в процесі цієї боротьби ми знаходимо досвід, нових людей або ж пізнаємо істинний сенс свого існування. Автор підкреслює, що головним інструментом боротьби з життєвими перипетіями є тільки незламна віра в майбутнє, в тожество любові і світлих почуттів.

Р. Кіплінг «Заповідь»

Твір Кіплінга «Заповідь» – це не тільки вірш, а й справжній путівник про життя для кожного з нас. Які істини відкриває нам автор у своєму вірші? У першу чергу, він вчить нас мати силу волі, і одночасно прощати малодушність інших людей.

Сприймати труднощі життєвого шляху, як невід’ємну частину свого існування, яка стає своєрідним тестом на витривалість. Кіплінг радимо нам не боятися ризикувати, не боятися втратити те, що нажито титанічною працею, адже матеріальні блага в цьому житті – тлінні. У творі йдеться про те що людина повинна за всіх обставин залишатися парних пере людьми і самим собою, і тільки тоді він знайде свій змив життя і себе.

М. Заболоцький «Про красу людських осіб»

У вірші Н. Заблоцького «Про красу людських осіб» піднімається актуальна у всі часи тема істинної і помилкової краси людини. Автор описує різні особи, які по – своєму зовні привабливі. Однак за ними стоїть грубість, черствість, байдужість і зло. На завершення твори, Заблоцький описує просте людське обличчя, яке порівнює зі старою хатиною. Однак воно наповнене внутрішнім світлом, який робить його по-справжньому прекрасним.

А. Яшин «Поспішайте робити добрі справи»

Твір А. Яшина «Поспішайте робити добрі справи» , завдяки своїй психологічній насиченості проникає в саме серце читача, зачіпаючи самі чуттєві струни душі. Автор описує те, що в молодості мріяв зробити багато корисних справ для своїх близьких людей: побудувати бабусі будинок, подбати про вітчима.

Проте життєві турботи викреслили з пам’яті обіцяне раннє. Коли ліричний герой досяг своїх життєвих цілей, виявилося, що допомагати стало нікому – і вітчим, і бабуся померли. Вірш вчить нас ніколи не відкладати добрих справ на завтра, робити їх вчасно, інакше існує велика ймовірність того, що ми встигнемо.

Б. Окуджава «Прощання з новорічною ялинкою»

Смислове наповнення і тонкий психологізм вірша Б. Окуджави змушує нас замислитися про те, як швидкоплинно відчуття свята. На жаль, люди швидко забувають те чарівництво, яке дарує нам новорічна ніч. Після того як січня набуває свої повноваження, ми повертаємося до свого звичайного життя – турботі про побут, роботі та навчанні.

Автор описує, з яким захопленням люди наряджають до свята ялинку, і як байдуже і сухо викидають її через кілька днів. Окуджава вчить нас завжди зберігати відчуття свята в душі, не зводячи для цього певні календарні дати..