Стислий переказ, виклад змісту скорочено

Синдбад-мореплавець: Друга подорож (арабська казка)

Синдбад-мореплавець довго жив, не знаючи горя-біди, але якось йому закортіло знову подивитися на чужі краї. Він накупив товарів і разом з іншими купцями поплив на чудовому кораблі.

Подорож минала щасливо. Якось вони опинилися на чудовому острові, де росли дерева з плодами, були джерела, але не жила жодна людина. Корабель кинув якір, мандрівники й купці зійшли на берег. Синдбад сів під деревом біля джерела з чистою водою, поїв і заснув. Коли він прокинувся, виявилося, що усі попливли, а його забули. Синдбада охопив розпач. Він заплакав і пожалів, що подався в мандри, покинувши Багдад.

Синдбад виліз на високе дерево й побачив удалині білу цятку. Діставшись до неї, він побачив, що то величезна біла баня, яка була зовсім гладенька і слизька. Раптом усе поринуло в темряву, бо величезний птах закрив крилами сонце. Синдбад враз згадав бувальщину про велета-птаха ар-рухха, який годує своїх дітей слонами, і збагнув, що баня – це ар-руххове яйце. Птах опустився на яйце й заснув. Синдбад розв’язав свій тюрбан, сплів із нього мотузку, а тоді обв’язав себе нею і кінець прикрутив до ніг ар-рухха. Коли розвиднілось, ар-рухх знявся з яйця і понісся разом з Синдбадом. Потім птах почав спускатися й сів на якомусь узвишші. Синдбад відв’язався і побачив, що ар-рухх вхопив величезну змію і полетів.

Синдбад роздивився і побачив, що під узвишшям лежить глибока і широка долина, а край долини стоїть дуже стрімка та висока гора. Він зрозумів, що потрапив у ще більшу біду. Синдбад спустився в долину й побачив, що земля там – з алмазу, але вся долина кишіла товстими і довгими зміями, які вдень ховалися від ар-рухха.

Ввечері Синдбад помітив печеру. Затуливши вхід каменем, він надіявся бути в безпеці, але раптом побачив величезну змію. Цілу ніч він не спав і дуже боявся. Зранку він бродив долиною, коли раптом перед ним впав на землю великий шматок м’яса. Синдбад пригадав, що купці і мандрівники розповідали, що в горах, які родять алмази, на людину чигають жахливі небезпеки, тож ніхто не може туди дістатися. Однак купці домудрувались до такого: вони кидають в долину м’ясо, і до нього прилипають алмази. Коли орли та яструби піднімають м’ясо на вершину гори, купці галасом відганяють птахів, а потім забирають собі алмази.

Отож Синдбад назбирав алмазів, ховаючи їх за пазуху, за пояс, у тюрбан. Потім він прив’язав м’ясо собі до грудей і ліг долілиць на землю, міцно вхопившись за м’ясо руками. Невдовзі орел виніс його разом з м’ясом на вершину гори.

Купці дуже злякалися, а потім один з них підійшов ближче і Синдбад розповів про свої жахливі пригоди і подарував йому алмази. Інші покупці привітали Синдбада з порятунком і сказали, що візьмуть з собою.

Наступного дня Синдбад з купцями вирушив в путь і побачили силу-силенну змій. Потім вони дісталися якогось саду на великому й гарному острові. В саду росли величезні камфорні дерева. На цьому острові водилися тварини, які звуться аль-каркадан (носоріг). Вони величезні, а на їхньому розі зображено людину. Моряки й бувалі мандрівники розповіли, що аль-каркадан настромлює на свій ріг великого слона, а згодом прилітає птах ар-рухх, хапає його разом зі слоном в пазурі й несе до своїх дітей.

За алмази купці дали Синдбаду цілу купу різних товарів та грошей. Він з купцями він добрався до міста Басри. Там Синдбад прожив кілька днів, а потім вирушив до Багдада. Він повернувся багатим, знову почав гарно жити.

Отака була друга подорож Синдбада-мореплавця. Скінчивши свою розповідь він звелів дати Синдбадові-сухопутцю сто золотих. Наступного дня той знову прийшов до Синдбада-мореплавця, щоб почути про третю подорож.