Леся Воронина — Пастка для синьоморда, або Таємне Товариство Брехунів (скорочено)

Стислий переказ, виклад змісту

Леся Воронина

Пастка для синьоморда, або Таємне Товариство Брехунів

Стислий переказ по розділах, автор переказу: Світлана Перець.

Авторські права на переказ належать Укрлібу

Розповідь ведеться від першої особи – хлопця, якого звати Клим Джура

Розділ 1. Зустріч зі старими знайомими

Щоразу, коли Клим приїжджає в гості до бабусі Солі, з ним трапляються неймовірні пригоди. Йому навіть довелося визволяти зі смертельної небезпеки усе людство. А все почалося приблизно рік тому, коли Клим довідався про існування ТТБ – Таємного Товариства Боягузів, і став учасником фантастичних, а часом і смертельно небезпечних подій. Тоді світ мали захопити хижі прибульці з космосу – синьоморди, які заразили більшість мешканців Землі вірусом страху. Климова бабуся Соля виявилася геніальною вченою-винахідницею. Вона спокійнісінько мандрувала у часі й просторі, адже ще замолоду винайшла універсальний часоліт, завдяки якому могла вберегти планету від найбільших неприємностей. Та й батьки хлопця, на перший погляд, звичайні археологи, що їздили по світах, вже не перший рік виконували небезпечні завдання.

…Із глибокої задуми Клима вирвав лагідний голос бабусі, яка вийшла на ґанок свого сільського будиночка й покликала онука обідати. Клим уже йшов їсти, аж тут почув дивний звук, що нагадав йому про події минулорічної давнини. Щось важке й мокре ляпнуло на бабусин квітник. Посеред розкішної клумби сиділа величезна блакитна жаба з синьою мордякою. В руках огидне банькате створіння тримало пінобластер, що вмить міг перетворити будь-яку живу істоту на липкий кокон.

Розділ 2. Іноді й звичайна муха може стати у пригоді

Жаба була завбільшки з дорослого дядька. Вона мала великий рот з довжелезним язиком, тоненькі кінцівки, що закінчувалися пазурястими лапами з перетинками між довгими пальцями, і велике кругле пузо. Ці космічні хижаки полюбляли їсти земних комах. Власне, через мух, метеликів, комарів та інших кузьок синьоморди й хотіли захопити Землю. Проковтнувши бодай одну муху чи ґедзя, ці агресивні істоти впадали в гіпнотичний транс. І саме цією слабкістю непереможних чужопланетян скористалися члени ТТБ. Адже, поринувши у солодкий сон, синьоморди вибовкували всі свої секретні плани.

Клим – єдина людина у Всесвіті, яка розумла мову синьомордів. Минулого року бабуся Соля створила протиотруту, яка знешкодила страшний вірус страху, яким синьоморди заразили майже всіх землян. Синьоморди вміли читати думки будь-якої живої істоти.

Жаба, яка впала у квітник, вхопила велику муху і заснула. Бабуся знову вийшла з хати і побачила, що робиться. Разом з внуком вони зв’язали прибульця в цупку сітку гамака.

Розділ 3. Не така страшна жаба, як її малюють

Клим пильно подивився на синьоморда і прочитав його думки. Виявилося, що синьоморди вирішили повернутися і знищити бабусю Соломію. Онук переповів усе бабусі. Вона сказала, що не можна гаяти часу, ситуація дуже серйозна, і Климові час збиратися в дорогу. І треба хутко зв’язатися зі штабом ТТБ! Вони спустилися до підвалу будиночка. Там на стінах тьмяно світилися величезні монітори, окреме місце займали пульти управління й зв’язку з членами ТТБ. Бабуся Соля приклала вказівний палець до одного з пультів, і на екрані спалахнула карта зоряного неба.

Бабуся скинула з голови квітчасту хустку, яку завжди носила, пораючись по господарству, й умить перевтілилася. Тепер за пультом надсучасного комп’ютера сиділа Соломія Джура – видатна винахідниця, президент ТТБ, готова вже вкотре рятувати Землю від катастрофи. Вона сказала онукові сідати у часоліт, що стояв у коморі, і летіти на Червоне море. Там Жук і Заєць сьогодні виступали на змаганнях із фрідайвінґу, але для них тепер є важливіші справи. Бабуся спершу прискіпливо оглянула Клима, перевірила, чи не забув він ПУПС – Похідний Універсальний Просторовий Сканер, а потім усміхнулася і по-змовницьки підморгнула.

Стислий переказ по розділах, автор переказу: Світлана Перець.

Авторські права на переказ належать Укрлібу

Розділ 4. Червоне море сьогодні синє

Часоліт мав вигляд крихітного жовтого автомобільчика, що носив горду назву “Запорожець”. У цьому й полягала хитрість, щоб часоліт був замаскований під стару бляшанку на іржавих колесах. Клим приклав долоню до кумедної ручки керування, схожої на картоплину. Машинка тихо загула, хлопець почув механічний голос: “Радий вітати вас на борту часольота, шановний Климе Миколайовичу!”

Клим підключив до блоку живлення навігатор із точними координатами приземлення на узбережжі Червоного моря, відкинувся на спинку зручного сидіння і скомандував їхати. “Запорожець” полинув у напрямку Червоного моря, до невеличкого курортного містечка, де саме відбувалися міжнародні змагання з підводного плавання.

Машина приземлилася у затишній місцинці з піщаним гротом на узбережжі Червоного моря, де можна було сховати часоліт. Клим озирнувся – навколо була мертва пустеля, і тільки вздовж узбережжя стриміли білі будинки готелів. Хлопець рушив у бік моря, яке було зовсім не червоне, а синє. Після зустрічі з блакитними жабами, йому чомусь не хотілося дивитися на синяву в будь-яких проявах.

Розділ 5. Агенти синьомордів серед нас?!

Климові давні друзяки Жук і Заєць, з якими він познайомився, щойно вступив до ТТБ, вміли дивувати. Вони могли здертися на прямовисну стіну хмарочоса, надягши на ноги стіноходи-присоски, і спуститися у найглибше провалля на тонкому сталевому шнурі. Але тепер Клим стояв на довжелезному понтоні, що заходив далеко в море, і спостерігав за виступами нурців. Хлопець бачив, як Жук та Заєць пірнули без кисневих балонів і довго не з’являлися. А коли Жук і Заєць одночасно виринули з води, тримаючи в руках величезні рожеві мушлі, публіка почала шалено аплодувати. “Тут якесь шахрайство! — обурювалася висока смаглява жінка з рудим волоссям. — Не можна ось так одразу знайти в морі рідкісні мушлі, які на міжнародних інтернет-аукціонах коштують тисячі доларів!” “Треба їх перевірити, а тоді дискваліфікувати!” — вигукнув опецькуватий чоловік у ядучо-синій бейсболці й таких самих яскравих шортах. Клим побачив, що у чоловіка є татуювання – пузата блакитна жаба із синьою мордякою і довгими перетинчастими лапами, що закінчувалися гострими пазурами. Хлопець не сподівався зустріти на узбережжі Червоного моря агента синьомордів. Дядько і руда жінка заговорили до хлопця. А потім жінка схопила Клима і почала тягнути у бік готелю. На них ніхто не звертав уваги, бо люди були зацікавлені тим, як закінчаться змагання з фрідайвінґу. На безіменному пальці рудоволосої синім полум’ям зблиснув перстень – то була майстерно вирізьблена сапфірова жаба з рубіновими очима.

Розділ 6. У Клима несподівано з’являється і тут таки зникає дідусь

Та раптом сивий дідок в купальному халаті сказав, що Клим – його онук. Дідок невловимим рухом торкнувся перенісся лютої рудої жінки, і вона завмерла з роззявленим ротом. “Біжімо!” — шепнув дідусь і рвонув з місця з такою швидкістю, що Клим ледве встигав за ним. Хлопець дивувався, звідки його знає цей пенсіонер. Так воли вони прибігли за браму готелю. Виявилося, що дід – переодягнений Жук. Він сказав, що робот-інформатор попередив його і Зайця, що треба захищати Клима. Жук розповів, що він із Зайцем заздалегідь все підготував для перемоги: сховали у кораловому гроті мушлі й акваланги, щоб ковтнути повітря. Вони будь-що мали отримати приз, бо ТТБ дуже потрібні гроші. До того ж, Жук і Заєць виявили, що на цьому курорті зібралися бандюки.

Жук скинув своє маскувальне вбрання дідуся і сховав в кам’яній брилі, яка повільно роз’їхалася на дві половинки. “Головне зараз – не допустити, щоб синьоморди розсекретили наш головний об’єкт”, — сказав Жук. Климові стало прикро, що бабуся не розповіла йому про об’єкт, і він нічого про це не знав.

Розділ 7. Піщана схованка перетворюється на пастку

Коли хлопці дійшли до гроту, де Клим заховав “Запорожець”, на них уже чекав Заєць. Його так називали, бо мав кумедні зуби, а Жука прозвали так за схожість на жука. На Клима ж казали Музикант, бо коли він вперше потрапив до ТТБ, у нього була скрипка. Вона не раз допомагала Климу виплутатися з небезпечних ситуацій.

Жук і Заєць сказали, що виявили в готелі “Мушля” ціле кубло агентів синьомордів. Хлопці сіли в машину. Заєць сів на заднє сидіння, а Жук упевнено зайняв місце водія. Він забув, що пульт управління часольоту реагував лише на Клима, точніше, на його руку. Заєць і Клим перезирнулися, крадькома підморгнули одне одному – в ТТБ усі добре знали, що відчайдушний і кмітливий Жук любить давати розпорядження й керувати найскладнішими операціями.

Поки Жук пересідав, пісок під ногами хлопців ледь помітно затремтів, а потім ціла піщана лавина підхопила їх і часоліт. Усі полетіли у бездонне темне провалля. “Хлопці, тримайтеся!” — звідкись згори почувся голос Зайця. Він встиг увімкнути катапульту, якою були обладнані сидіння в часольоті, й вилетів із піщаної пастки. Заєць полетів у бік моря.

Стислий переказ по розділах, автор переказу: Світлана Перець.

Авторські права на переказ належать Укрлібу

Розділ 8. ПУПС стає у пригоді

Клим і Жук прийшли до тями у якомусь підземеллі. Жук сказав, що коли це не пастка синьомордів, то є шанс вибратися. Клим почав розгрібати пісок і намацав часоліт.

Тепер командувати й вирішувати мав саме Клим, бо було помітно, що Жук боїться. Клим вирішив, що їм допоможе ПУПС. Жук ще не знав, що це не дитяча іграшка. Клим дістав із кишені невеличкий плаский предмет і натиснув на єдину кнопку, що реагувала лише на дотик власника. Тієї ж миті Клим побачив місце, куди потрапив з Жуком. Це було схоже на старовинну усипальницю – поховання фараона. Однак тут було багато мумій фараонів, і до того ж, вони мали квітучий і свіжий вигляд. І були в прозорих капсулах… Клим не встиг висловити своє божевільне припущення, бо раптом у підземеллі стало видно, як удень, і пісок почав витікати крізь невидимі отвори.

Розділ 9. Загадкові капсули, жук-скарабей і велетенська жаба

Жук сказав, що це ніякі не мумії, бо з мумій витягали всі нутрощі, а тоді бальзамували їх. Мумії мають вигляд висушеної тараньки, а ці дядьки, запаковані, як кури гриль у блискучі кульки, видаються цілком живими й здоровими.