Стислий переказ, виклад змісту скорочено

ЖАН БАТІСТ МОЛЬЄР

Комедія

Дійові особи комедії

Пан Журден— міщанин.

Пані Журден— його дружина.

Люсіль — дочка Журденів.

Клєонт — закоханий у Люсіль.

Дорімена — маркіза.

Дорант — граф, закоханий у Дорімену.

Ніколь — покоївка в Журденів.

Ков’єль — слуга Клеонта.

Учитель музики.

Учень учителя музики.

Учитель танців.

Учитель фехтування.

Учитель філософії.

Кравець.

Його учень.

Два лакеї.

Дійові особи балету

В першій дії

Співачка.

Двоє співаків.

Танцюристи.

В другій дії

Учні кравцеві (що танцюють).

В третій дії

Кухарі (що танцюють).

В четвертій дії

Троє співаків.

Турецька церемонія

Муфтій

Турки, помічники Муфтія (що танцюють).

Дервіші (що співають).

Турки (що танцюють).

В п’ятій дії

Балет націй. Дія відбувається в Парижі, в господі пана Журдена.

Дія перша

Ява 1

Учитель музики та учитель танців запрошують співаків, танцюристів увійти до зали, поки не прийде пан. Потім учитель музики бере у свого учня серенаду, яку він написав для пана, і показує її учителю танців. Переглянувши арію, обидва вчителі починають розмову про пана Журдена. Учитель музики каже, що вони знайшли саме такого чоловіка, який їм і потрібен. Пан Журден вдає з себе галантного шляхтича, а сам анічогісінько не тямить у містецтві, проте добре платить, і це найголовніше. На його слова вчитель танців відповідає, що його, крім грошей, вабить ще й слава. Йому приємно працювати для людей, які здатні відчути всі тонкі нюанси мистецтва. Вчитель музики погоджується з учителем танців, їм “найщиріші оплески не нагодують шлунка!”.

Це, може, і добре, що пан Журден людина темна і аплодує кожній нісенітниці, бо за його гроші можна пробачити Журдену всяку дурість. Учитель музики наголошує на тому, що пан прославить їх хист серед вельможного товариства:

“…він нам платитиме за інших, а вони нас вихвалятимуть за нього”.

Ява 2

До зали входить пан Журден. Він трохи забарився, бо сьогодні вбирався саме так, як убирається шляхетне панство. Журден попросив учителів залишитися у нього доти, поки не принесуть його нового вбрання, яким пан бажав похвалитися, і почав розповідати, що він дуже елегантний. Це пан Журден обумовлював тим, що на ньому індійський халат, нові червоні оксамитові штани й зелений оксамитовий камзол. Учителі один поперед одним почали вихваляти його чудовий зовнішній вигляд. Потім пан прослухав нову арію, яка, на його думку, була сумною, і проспівав у відповідь безглузду пісеньку про овечку. Вчитель музики й вчитель танців тепер почали вихваляти чудовий голос господаря і доводити, що музика й танці виховують у людини почуття прекрасного. Учитель музики зосередив увагу на тому, що всі безладдя, всі війни, що кояться у світі, виникли саме через те, що ніхто не вчиться музики. А вчитель танців сказав, що людина робить інколи невірний крок у житті, бо не вміє добре танцювати. Пан Журден погодився з їхніми думками і міркував, де б його знайти вільний час оволодівати всіма видами мистецтва, бо, крім учителя фехтування, він ще запросив учителя філософії, який повинен був почати заняття цього ранку. Наприкінці господар послухай музичний діалог, що сподобався йому “ловкенькими” виразами, а танцюристи виконали кілька танців, щоб пан Журден побачив зразок граціозних рухів.

Дія друга

Ява 1

Пану Журдену сподобались танці, а вчитель музики пообіцяв під музику створити чудовий балет. Господар відповів, що це йому сьогодні стане у пригоді, бо до нього повинна була завітати якась вельможна особа на обід. Він попросив учителів усе впорядкувати — прислати до обіду співаків і танцюристів. Сам пан Журден одягнув поверх нічного ковпака капелюха і почав танцювати з учителем танців, щоб довести свою майстерність у цьому виді мистецтва. Потім він попросив навчити його вклонятися маркізі.

“Атож; маркізі, що зветься Доріменою”.

Ява 2

Лакей повідомляє пана Журдена, що прийшов учитель фехтування. Господар просить учителя музики і учителя танців, щоб вони залишилися подивитися, як він фехтує.

Ява 3

Учитель фехтування бере в лакея обидві рапіри, одну з яких подає Журденові, і починає вчити, як треба правильно фехтувати. Після заняття він розповідає про те, що цей вид мистецтва заслужив велику пошану в державі, і він вищий за всякі інші науки. Вчителі музики і танців починають сперечатися з учителем фехтування про те, що він зневажливо ставиться до неперевершеної краси музики й танців. Діло трохи не доходе до бійки, а пан Журден весь час намагається припинити між ними сварку.

Ява 4

Господар просить філософа, який тільки що прийшов, угамувати сварку між учителями. І філософ починає розповідати, що нема гіршого, ганебнішого за гнів, що треба постійно керувати своїми почуттями, а не ображати один одного. Він доводить, що люди не повинні сперечатися через суєтну славу. На його слова вчителі музики й танців відповіли, що до танців і музики людство споконвіку ставилося з повагою, а якийсь фехтувальник ображає такі високі види мистецтва. Після їхніх доказів, учитель філософії сам спалахнув гнівом, бо як у його присутності можна називати наукою речі, які просто жалюгідні ремесла порівняно з філософією. І знов між учителями почалася сварка, яку ніяк не міг зупинити пан Журден.

Ява 5

Пан Журден думав про те, що взагалі краще не втручатися в бійку, бо можна порвати вбрання, та й самому може перепасти.

Ява 6

Учитель філософії поправляє свій комір і пропонує Журденові повернутися до їхньої лекції. Журден розповідає йому, що дуже хоче стати вченим і злиться на батьків, які не вчили його різних наук у дитинстві. Вчитель підтримує його міркування і пропонує почати вивчати логіку, яка навчає нас трьох процесів мислення. Але Журденові назви процесів мислення здалися складними, і він не захотів їх вивчати. Тоді філософ пропонує вивчати мораль або фізику. Журденові не сподобались і ці науки, бо в них теж багато плутанини. А на питання вчителя, що ж вони тоді будуть вивчати, Журден відповів:

“Навчіть мене орфографії”.

І філософ почав навчати Журдена, як треба правильно вимовляти голосні й деякі приголосні звуки. Таке заняття сподобалось господарю, бо воно не вимагало ніяких розумових зусиль. Після цього пан Журден звернувся до вчителя з проханням. Він просив допомогти йому написати ніжну записочку до однієї шляхетної дами, в яку він закохався. Вчитель погодився. Він тільки запитав, прозою чи віршами хоче написати пан, і роз’яснив Журденові значення слів “проза” і “вірш”. Коли Журден дізнався, що таке проза, то був дуже здивований:

“Далебі, понад сорок років розмовляю я прозою, а мені це ніколи й на думку не спадало”.

Господар і вчитель погодились зустрітися завтра і вирішити всі справи.

Ява 7

Пан поцікавився у лакея, чи не принесли ще його нового вбрання. Лакей відповів, що ще не принесли, і Журден, як тільки міг, вилаяв кравця.

Ява 8

Прийшов кравець і приніс нове вбрання. Пан Журден почав скаржитися на панчохи, які він йому прислав, бо були дуже вузькими. На це пан почув відповідь:

“То вам тільки здається”.

Тоді кравець почав розповідати, який він пошив гарний костюм Журденові, а коли пан Журден запитав, чому квіточки на костюмі голівками донизу, то дізнався, що зараз так носять усі аристократи. Міряти нове вбрання господар вирішив під музику.

Ява 9

Кравець наказав одягнути на пана Журдена вбрання так, як одягають вельможних осіб. Під музику чотири хлопці, танцюючи, одягають Журдена. Пан походжає між них, а вони роздивляються, чи добре припасований на нього костюм. Після цього один з учнів кравця називає господаря шляхетним паном і просить дати грошей, щоб випити за його здоров’я. Журдену сподобалось, що його так назвали, і він дає хлопцю гроші. Тоді учень кравця називає Журдена ясновельможним, за що знов одержує гроші. А сам пан робить висновок:

“Ось воно що значить убиратися так, як убираються вельможні особи”.

Ява 10

Чотири учні кравця танцюють на радощах, що пан Журден так їх обдарував.

Дія третя

Ява 1

Журден вирішує у новому вбранні пройтися по місту. Він наказує двом лакеям іти поряд з ним, щоб усі бачили, що вони його лакеї, і просить покликати до нього Ніколь.

Ява 2

Підходить Ніколь і починає сміятися з вбрання пана Журдена. Йому не подобається таке поводження покоївки, він починає її лаяти і погрожує дати ляпаса. Але Ніколь не перестає сміятися. Вона каже, що хай краще пан її поб’є, бо вона не може утриматися від сміху. Пан Журден продовжує лаяти Ніколь і наказує поприбирати у кімнатах у зв’язку з приїздом гостей.

Ява 3

Пані Журден здивована новим одягом чоловіка. Вона каже, що він вбрався, наче городнє опудало, що на нього всі пальцями будуть скоро тикати. Мало того, що у будинку щодня на скрипках грають та пісні співають, так він ще різні чудаства вигадує. Пані Журден разом з Ніколь починають запитувати, навіщо пану у такому віці потрібні вчителі танців, фехтування, філософії. Дружина просить його натомість подумати про те, що треба вже доньку заміж віддавати. На її слова пан Журден відповідає, що дружина нічого не тямить і говорить дурниці. Вона навіть не знає, що розмовляє прозою. Тоді пан Журден починає пояснювати Ніколь, як треба вимовляти звуки. Дружина на всі його пояснювання відповідає, що це нісенітниця, і вчителів треба взагалі вигнати з будинку. Вона каже, що вигадки чоловіка почалися відтоді, як він “злигався” з аристократами. А вони тільки гроші позичають у Журдена, як, наприклад, той, що зараз прийшов.

Ява 4

Це прийшов Дорант. Він привітався з господарями і почав вихваляти розкішне вбрання пана Журдена, в якому Журден, на його думку, виглядав дуже струнко. Тоді він розповів пану, що сьогодні говорив про нього у королівській спочивальні і попросив підрахувати, скільки він заборгував Журденові. Журден назвав остаточну суму, але замість того, щоб віддати борг, Дорант попросив ще позичити грошей і додати їх до загального рахунку. Гість пояснив, що позичає у пана Журдена, бо він його найкращий друг та й “я боявся, що ви образитесь, якщо я позичу в кого іншого”. Пан Журден знову позичив Дорантові гроші, бо той говорив про нього у королівській спочивальні. А під час їх розмови пані Журден думала, який же її чоловік дурень.

Ява 5

Дорант цікавиться, чому пані Журден у кепському настрої і де зараз їхня донька.