Стислий переказ, виклад змісту

Остап Вишня

Чухраїнці

(Спроба характеристики)

Гумореска побудована у вигляді наукового трактату і складається з передмови, трьох розділів і післямови. З перших рядків нам зрозуміло, що мова йде про українців. Використовуючи таку стилістичну фігуру, як алюзія, Остап Вишня розповідає про “чухраїнців” та їхню країну “Чукрен”, а назву “чухраїнці” пов’язує з тим, що цей народ завжди чухався…

Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.

Авторські права на переказ належать Укрлібу

У першому розділі автор розповідає про географічне положення країни (розлягалася на чималім просторіні від біблійської річки Сону до біблійської річки Дяну), про її водойми (Синє море, річка Дмитро, річка Дсітро). Та от біда: чухраїнці самі не знають, хто вони. Коли їх питають: “Якої ви, лорди, нації?”,вони чухаються і відповідають: “Та хто й зна?!” А найбільше чухраїнці любили на городах соняшники, які, відцвівши, стоять, як навколішки: “Так ніби він − ти, а ти − ніби пан. Уперто покірлива рослина. Хороша рослина”.

У другому розділі автор характеризує п’ять глибоко національних рис чухраїнців:

1. Якби ж знаття? (найхарактерніша риса, з якою тісно пов’язані четверта і п’ята)

2. Забув.

3. Спізнивсь.

4. Якось то воно буде! (Відповідають так, коли їх питають: “А чи так ви робите?”

5. Я так і знав. (Кажуть це, коли бачать, що зробили щось погано. А коли після такої відповіді питають: “Так навіщо ж ви робили?”, відповідають: “Якби ж знаття…”. далі питають: “Так ви ж кажете, що знали?”, а в відповідь: “Так я думав, що якось-то воно буде!”)

З третього розділу дізнаємося, що “Чукрен” залило разом з Атлантидою. Один чухраїнський поет під час стихії виліз на вербу і продекламував журно:

“Ой, поля, ви, поля,

Мати рідна земля,

Скільки крові і сліз

По вас вітер розніс”.

А в цей момент пропливав повз ту вербу атлантидянин і, захлинаючись уже, промовив: “І все по-дурному!”

У післямові автор й сам показує, що є чухраїнцем, бо прочитавши те, що написав, сказав: “Нічого. Якось-то воно буде. Тьху!”

Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.

Авторські права на переказ належать Укрлібу